 |
Літопис поштового зв'язку на Буковині прийнято розпочинати з другої половини XVIII століття. Перша згадка про пошту у Чернівцях відноситься до 1772 року, а перший поштамт на звичному для всіх чернівчан місці - Поштовій (Худякова) вулиці - відкрився 1 січня 1783 року. До речі в різні часи вулицю по - різному перейменовували, але до неї незмінно поверталася історична назва. Зокрема, в науково-довідковій бібліотеці державного архіву Чернівецької області у списку вулиць і площ міста датованого 1895 роком значиться вул. Постгассе (Postgasse), на якій за адресою вул. Постгассе, 14 розташовувалась дирекція пошти і телеграфу. У списку установ та підприємств м. Чернівці станом на 10 березня 1941 р. значиться установа пошти за адресою: вул. Поштова, 14. Також в документах виконавчого комітету Чернівецької міської ради депутатів трудящих є відомості про те, що на засіданні виконкому від 14 серпня 1945 р. прийняте рішення № 22 про затвердження Постанови Чернівецького виконкому міської Ради № 253 від 12.08.1945 р. «Про перейменування площ та вулиць», згідно якого вулиці Букурештілор відновлено назву - Поштова.
За доби середньовіччя, коли наш край перебував у складі Молдавського князівства у відомстві чернівецького старости були три писарі-логофети, які за певну винагороду могли написати листа. Крім того, серед старостинських службовців існував підрозділ, що складався з 10 кінних арнаутів на чолі з чаушем, які (знову ж таки, за винагороду) доставляли листи.
Першу постійну пошту в Чернівцях було створено з приватної ініціативи Іогана Пауля Фогеля. Походив він з Відня і служив у Чернівцях як військовий кур'єр, а після закінчення служби працював канцеляристом у військовій адміністрації Буковини. 1781 року він придбав ділянку землі. На придбаному ґрунті Фогель спорудив будинок і конюшню. Найвірогідніше, що саме в цьому будинку й було відкрито першу постійну пошту в Чернівцях. До речі, в аналогічній споруді знаходиться центральний офіс пошти Словенії.
Очевидно, Фогель спочатку жив при пошті, а згодом, ставши на ноги, купив собі ліпше помешкання поблизу. До речі, наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст. керівники установ і закладів зазвичай мали квартири там, де працювали. Директор гімназії із сім'єю жив у приміщенні гімназії, начальник тюрми - у тюрмі (!), бургомістр - на третьому поверсі ратуші. Отже, у відповідності з духом часу завідувач пошти просто мусив мешкати при ній або десь поряд.
Цікавим фактом є те, що загальний баланс поштового зв'язку на Буковині наприкінці XVIII - на початку XIX ст. був від'ємним. Держава мусила його дотувати на суму 1100-1200 флоринів на рік. Причина цього полягала у майже суцільній неписьменності населення Буковини, яке не користувалося поштовим зв'язком і не передплачувало періодичних видань, яких, зрештою, й не було. Але показовим є те, що розуміючи важливість поштового зв'язку для розвитку економіки, держава матеріально підтримувала пошту.