Пошук по сайту:



Опитування щодо роботи пересувних відділень зв’язку:
 
Як ви оцінюєте роботу пересувних відділень поштового зв’язку?
          
 
Наскільки ви задоволені графіком роботи пересувних відділень поштового зв’язку?
          
 
Наскільки вас задовольняє культура обслуговування?
          

переглянути результати »
24.11.2017
Поштова марка "Михайло Івасюк"


     Про високу духовність, творчість, педагогічну, наукову діяльність цієї неординарної особистості говорили заступник директора Чернівецької дирекції ПАТ «Укрпошта» Василь Дубовінський, доктор філологічних наук, професор, декан філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, колишній учень Михайла Івасюка Борис Бунчук, донька письменника, кандидат філологічних наук, доцент Оксана Павлюк. На погашення унікальної поштової маркибули запрошені рідні і близькі Михайла Григоровича, його діти, онуки і правнуки,  громадськість, засоби масової інформації.


Михайло Івасюк йшов по терню життя на вершину мудрого патріаршого високоліття з великою витривалістю і життєстійкістю, яку дали йому в спадок батьки, здіда-прадіда трударі хлібороби.


У дитинстві і ранній юності, на­вчаючись у румунському ліцеї спочат­ку урідному Кіцмані, а потім у Чернів­цях, відчував він гіркоту погорди і зневаги із боку бездарних та заздрісних багацьких синків, і з боку обмежених шовіністично настроєних учи­телів, і з боку властей королівської Румунії.



Вступивши після гімназії во мріяний університет, змушений був його покинути, бо нічим було платити занавчання. Нависла загроза мобілізації до румунської армії.  Повіривши  радянській пропаганді про блага соціалістичного ладу, про щастя жити у країні, "гдетак вольно дышит человек", Івасюк вирішує не чекати "вікопомного червня", переходить румуно-радянський кор­дон. І нова батьківщина"гостинно" роз­криває перед ним двері своєї тюрми. Та й неодної! Після безконечних виснажливих допитів, після поневірянь у в'язничних камерах Станіслава, Львова, Одеси, Харкова він опинився у концтаборі на Далекій Півночі.

Після восьмилітньої розлуки зміг він переступити поріг отчого дому, обняти струджену, змарнілу матін­ку, посумувати на могилі батька.

Викладав Кіцманській, вчителював у сільськогосподарському технікумі і самзаочно вчився на французькому відділенні університету.

Після сімнадцяти років учителю­вання Михайло Григорович прийшов на кафедру української літератури Чернівецького держуніверситету, швид­ко освоїв університетські курси, захистив кандидатську дисертацію, став доцентом іуспішно трудився аж до 1987 року.

Він став популярнішим серед читачів і помітним серед літераторів  як автор оповідань, повістей, романів.  Автор книг "Чуєш, брате мій", «Червоні троянди», "Двобій", “Весняні громовиці", "Вирок","Серце не камінь", "Пташка піднебес­на",  "Балада про вершника на білому коні"та "Ли­царі великої любові"., "Елегії для сина”, ”'Турнір королівсь­ких блазнів".

Імя Михайла Григоровича високо пошановано на Буковині. На будинку, де жив, встановлено меморіальну дошку, Чернівецька обласна наукова бібліотека носить імя письменника. А нині Чернівецька дирекція Укрпошти» випустила художню поштову марку з нагоди 100-річного ювілею буковинського лицаря слова..

 

Прес-службаЧернівецької дирекції ПАТ «Укрпошта».

 























Укрпошта Експрес



 
Copyright © 2008-2018, всі права на зміст та зображення захищені,
ЧД ПАТ «Укрпошта»
 Лічильник BEST.cv.ua
Розробка веб-сайту:
Студія COM.CV.UA