Керівник відділу електрозв’язку в облуправлінні Петро Васильович Аристов був ентузіастом по впровадженню нової техніки з усіх видів електрозв’язку: телефонного, телеграфного, телевізійного, радіо. Чернівецька область була в числі передових за оснащенням новою технікою й за розвитком засобів зв’язку.
Аристов П.В. доручив мені як інженерові АТА скласти проект станції АТ-ПЗ-ПД який був схвалений колегією Міністерства зв’язку УРСР. У Ризі на заводі ВЕФ була замовлена станція на координатних з’єднувачах, і 1974 року її отримали для монтажу. У 1975 році вона була змонтована й здана в експлуатацію; це була третя подібна станція в Україні. Пропрацювала 27 років.
Подальший розвиток телеграфної галузі в Україні та в Чернівецькій області, зокрема, відбувався за однотипною ідеологією розвитку місцевого та міжміського телефонного зв’язку. Тобто, на зміну комутаційному обладнанню на базі електромеханічних реле прийшло широке застосування квазіелектронних та повністю електронних з’єднувачів у нових поколінь телеграфних комутаторів
Замість релейної (на базі МКС) телеграфної станції АТ-ПЗ-ПД у напрямках міст, відділень і районів з 1986 по 1991 роки діяв апаратно-програмний комплекс «Електроніка» – НЦ-32, з 1991 року почав діяти електронно-комутаційний комплекс ЕТК-КП-2, а з 2004 року в роботі телеграфна система ЕТК-КП-2 «Глобус», через яку і здійснювалася передача та прийом телеграм як в межах області, так і за її межами. Середньомісячний обмін телеграм тепер складав десь 10-12 тисяч одиниць.
Постійно відбувалася модернізація кінцевого телеграфного обладнання. На заміну стартостопним телеграфним апаратам в період з 1987 по 1997 роки широко використовувалися електромеханічні та електронні апарати: РТА-80 (1986-1991 рр.), Т-100 (1987-1997-2005 рр.), F-200 (1984-1991-2005 рр.). Швидкість телеграфування складала до 2600 знаків в хвилину.
Заміна обладнання відбувалася поступово. Тому протягом певного періоду одночасно діяли і новітня, і вже застаріла техніка.
У 2000 році в райцентрах і на міських відділеннях зв’язку було встановлено обладнання «Гіацинт» (ЕТК-РВЗ), яке поєднувало в собі електронний телеграфний та касовий апарати. З 2003 року в якості кінцевого обладнання і в складі обладнання «Глобус» використовувалася апаратура «Елко». Традиційний телеграфний апарат практично перетворився на звичайний персональний комп’ютер з телеграфним модемом.
У наші дні телеграфна галузь на Буковині поступово зменшує свої обсяги. Незважаючи на те, що сучасні засоби передачі інформації (електронна пошта, стаціонарна та мобільна телефонія, відеозв’язок) начебто більш зручні та швидкі порівняно з традиційною телеграмою, але статус документального зв’язку має саме телеграма. Саме телеграма може бути прийнята як доказ, наприклад, в арбітражному суді, як юридично повноцінний документ, чого не можна сказати про факсограму або електронну пошту. Тому є чимало підприємств, зокрема в Чернівцях, які мають кінцеві телеграфні термінали для передачі та прийому телеграфної кореспонденції – з огляду саме на документальність такої інформації – і не збираються відмовлятись від послуг телеграфного зв’язку.